Що таке крем-мед та з чим його їдять?

З кристалізацією меду пов'язано багато міфів. Деякі з них ми вже розвінчували тут: https://medar.in.ua/krystalizatsiia-medu. Однак міф про те, що кристалізований мед – несправжній, закріпився настільки сильно, що деякі покупці його просто оминають (і даремно).  

Часом, як вихід з ситуації, для того, щоб уникнути кристалізації меду, пасічники роблять крем-мед. Що таке крем-мед, чим він відрізняється від звичайного, та про те, як зробити крем-мед в домашніх умовах, розкажемо у цій статті.

Що таке крем-мед?

Крем-мед – це оброблений мед пастоподібної консистенції. Його також називають збитим медом. Перша назва - більш поширена, але друга є більш правильною, адже технічно, такий мед нічим не відрізняється від звичайного меду. Змінюється тільки його стан: у процесі збивання, цукри, які складають до 80% меду, розбиваються на дрібні кристали, які з часом вже не зможуть перетворитися на великі. Так збивання меду запобігає його кристалізації.

Технологію приготування крем-меду (збитого меду) розробив та запатентував у 1935 році канадський професор Елтон Дайс (Elton James Dyce).

Після збивання (кремування), мед набуває однорідної, густої консистенції та блідого, майже білого кольору.

Основними перевагами крем-меду є те, що з часом він не кристалізується, не застигає при низьких температурах та легко змішується з іншими продуктами (наприклад з варенням).

А ще – через свою текстуру, крем-мед зручніше намащувати, наприклад, на хліб, що також додає йому переваг, бо хто ж не любить такий смаколик...

Крем-мед зберігає усі властивості рідкого меду, з якого його виготовили, але за умови, що його не нагрівали до високих температур і не піддавали глибокій фільтрації.

Як роблять крем-мед?

За оригінальною технологією Елтона Дайса, для виготовлення крем-меду потрібно використовувати пастеризований мед, тобто попередньо нагрітий до високих температур.

Відповідно, такий мед, незалежно від того у звичайному він стані чи кремований, не міститиме усіх корисних речовин сирого меду. Іноді застосовують також метод без нагрівання, однак при промисловому виробництві мед все ж проходить фільтрацію та пастеризацію.

В будь-якому випадку, для створення крем-меду, до рідкого меду додають кристалізований, орієнтовно у співвідношенні 10:1, а тоді періодично змішують його, роблячи кількагодинні перерви, у спеціальному пристрої, при постійній температурі 15–20° C. Це дуже повільний процес. Деякі виробники заявляють, що в них процес виробництва збитого меду займає навіть до 80 годин.

Звичайно ж, пропорції, температура, періодичність та час помішування можуть відрізнятись залежно від виробників.

Як зробити крем-мед в домашніх умовах?

Для того, щоб отримати крем-мед вдома, необхідно додати до рідкого меду кристалізований (пропорції можуть бути різні, хоча традиційно кристалізованого меду додають менше, ніж рідкого). Далі суміш необхідно змішувати міксером на низькій швидкості близько 20 хвилин, потім дати перепочити  1 годину або більше і повторити процедуру ще 2-3 рази. Чим більше змішувати, тим одноріднішим ставатиме мед. Дуже важливо змішувати мед дуже повільно, щоб в ньому не утворились повітряні бульбашки; збитий мед не повинен містити більше повітря, ніж сирий.

Останнім часом популярності набув крем-мед з домішками, зокрема, ягід (полуниці, малини, чорниці, журавлини тощо). Такий поживний десерт все частіше з’являється на полицях, однак його можна виготовити й вдома просто додавши збиті ягоди чи ягідне варення до готового крем-меду та перемішавши все разом. Чистий крем-мед купити можна орієнтовно за ті ж гроші, що й рідкий мед такого виду, а ягідний – вже значно дорожчий.

---

Фото нахабно позичено у https://www.facebook.com/honey.volyn. Вони роблять класний крем-мед і гарні фото ))